Східноєвропейська вівчарка

Основна інформація

Назва породи: Східноєвропейська вівчарка
Країна походження: СРСР
Час зародження породи: 1964 рік
Тип: собака-компаньйон
Вага: 30 - 60 кг
Зростання (висота в загривку): 62 - 76 см
Тривалість життя: 13 - 14 років
Класифікація МКФ:
не визнана Ціна щенят: 100 - 700 $ Найпопулярніші прізвиська: список кличок для східноєвропейської вівчарки

Оцінка характеристик породи

Адаптивність
Рівень линяння
Рівень ніжності
Потреба у вправах
Соціальна потреба
Квартирне співвідношення
Грумінг
Доброзичливість у незнайомому середовищі
Тенденція до гавкоту
Питання здоров`я
Територіальність
Доброзичливість до котів
Інтелект
Виховання та дресирування
Доброзичливість до дітей
Ігрова активність
Спостережливість
Доброзичливість до інших собак

Короткий опис породи

Благородні східно-європейські вівчарки є дітищем радянських селекціонерів, основною ідеєю створення породи було створити такого собаку для служби в лавах армії, який буде витривалим, комфортно почувається у важких кліматичних умовах. Східно-європейських вівчарок заводять також як поводири, сторожів території. Спокійна вдача та витримка дозволяють цим собакам бути відмінними друзями людини – вони вірні, адекватні.

Зовнішній вигляд собак породи східноєвропейська вівчарка давно відомий простому народу ще з часів СРСР, оскільки вони часто знімаються у фільмах та серіалах («До мене, Мухтар!», «Прикордонний пес Червоний» та ін.). Ці собаки мають, як правило, характерне чепрачне забарвлення (чорно-сірий, чорно-палеве), рідше – чорне. Мускулатура собак міцна, голова їх масивна (відповідно до комплекції), шия мускулиста. Вони виділяються досить широкою видовженою спиною та тазом. Поперек трохи нахилена до хвоста, який має шаблеподібну форму. Східно-європейська вівчарка має мускулисті плечі та стегна, а також довгі прямі передні кінцівки та відтягнутого постава задні. Шерсть собак такої породи тверда, подовжена на спині та стегнах і вкорочена на вухах, лапах, морді. Зростання кобелів складає 66-76 см, сук - 62-72 см, жіночі особини по вигляду і мускулатурі значно мініатюрніші за протилежну статю. Вага собаки близько 35-60 кг, сук – 30-50 кг.

Фото східноєвропейської вівчарки

Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка
Східноєвропейська вівчарка

Історія походження

Східноєвропейську вівчарку недарма плутають з німецькою, оскільки ці дві породи нерозривно пов`язані одна з одною. З середини 20-х років 20 століття на територію СРСР почали ввозитися німецькі вівчарки, що відрізнялися врівноваженим характером, здатні виконувати команди навіть незнайомої людини. Такі якості німецьких вівчарок обумовлювалися їх послухом у процесі дресирування. Не дивно, що такі пси ідеально підходили для караульної та прикордонної служби. Починаючи з 1930-х років, велася активна робота з виведення нової породи, адаптованої до кліматичних умов Союзу, але зберігає найкращі якості німецьких вівчарок. Перший стандарт породи було затверджено у 1964 році Кінологічною радою Мінсільгосп СРСР. Порода визнана Російською кінологічною федерацією (РКФ), Міжнародним Союзом Кінологічних Клубів (UCI), Міжнародним Кінологічним Союзом (МКС), але не визнана досі Міжнародною кінологічною федерацією (як і деякі інші породи, виведені в нашій країні).

Характер східноєвропейської вівчарки

При правильному дресируванні східноєвропейські вівчарки добродушно ставляться до членів своєї сім`ї. Вони грайливі, слухняні та дуже розумні. Однак до чужинців і людей, які здаються їм підозрілими, вівчарки ставляться насторожено і недружелюбно. Вони прекрасні сторожі довірених ним територій, захищають будинок та своїх власників. Ці собаки терпимо ставляться до інших тварин. Здається, що східноєвропейські вівчарки наділені особливим інтелектом, настільки багато в їхніх очах розуму та почуття власної гідності.

Як правило, ті люди, які мали справу з собаками такої породи, ніколи не забувають їх. Ці пси розумні, слухняні, добрі. Віддане людське тепло завжди залишається в їхній пам`яті. Незважаючи на їхню відданість, східно-європейські вівчарки все ж таки виділяють для себе одного лідера, якого вони завжди люблять самозабутньо.

Східно-європейських вівчарок відрізняє виваженість рішень, вони рідко підвладні інстинктам, на перший план виходять аналіз дій, що відбуваються, і ступінь серйозності того, що відбувається. Домашні тварини, що проживають разом із собакою такої породи, не піддаються полюванню та жорстокому ставленню з боку східноєвропейської вівчарки. Ці пси не є неконтрольованими машинами для нападок на все живе. Але при нагоді вони завжди готові до атаки.

Зміст та догляд

Східноєвропейська вівчарка не вимагає особливого догляду, слід купати собаку в міру забруднення, близько 5-6 разів на рік. При цьому слід застосовувати такі шампуні, які не зашкодять тварині, тобто із зоомагазину. Вичісування бажано проводити не менше 2 разів на тиждень, що передбачає наявність спеціальних щіток. Східноєвропейські вівчарки можуть утримуватися як у квартирі, так і на вулиці. В останньому випадку власник повинен забезпечити собаці тепле житло, виключити можливість застуди та переохолодження. Ці собаки навіть у солідному віці досить грайливі та рухливі, тому вони не втрачають можливості побігати та побавитися з господарем. Слід забезпечити їх наявністю іграшок, а також можливістю щоденного (хоч би дворазового) променаду.

Дресирування та навчання

Східноєвропейські вівчарки чудово навчаються, слухняні. Їхня головна перевага в дресируванні полягає в тому, що вони сприймають команди не тільки близької для них людини, а й сторонньої. Як правило, навчені собаки неухильно виконують накази, дані їм. Такі якості і зробили їх настільки привабливими як службові собаки. Завжди на перший план у східноєвропейських вівчарок ставиться завдання, а вже потім у хід ідуть власні амбіції.

Бажано навчати собаку елементарним командам з раннього віку, що дозволить стати їй дисциплінованим та слухняним. Заняття дресурою мають бути щоденними (не менше години). Проходити вони мають на спеціальних майданчиках, де собака зможе розвернутися. Як методи, що змушують східно-європейську вівчарку виконувати завдання власника, як правило, використовують заохочення та примус. Навчені собаки протягом усього життя прислухаються до слів людини.

Здоров`я та хвороби

Як правило, у молодому віці східноєвропейські вівчарки досить міцні. Своєчасна вакцинація від чумки, ентериту та сказу необхідна не тільки для тварин такої породи, але й для інших. Східно-європейські вівчарки мають досить міцне здоров`я, але найпоширенішими захворюваннями у них бувають заворот шлунка і артрити (артрози).

Якщо тварина веде себе неспокійно, у неї збільшений у розмірах живіт, відмовляють передні та задні лапи, є передумови до блювання, то у господаря є всі причини підозрювати у тварини заворот шлунка. Слід негайно звернутися до ветеринара за допомогою, оскільки бездіяльність неминуче призведе до загибелі собаки. Заворот шлунка потребує негайного оперативного втручання лікаря.

Артрит або артроз у східноєвропейських вівчарок часто зустрічається у літньому віці. На розвиток захворювання впливає надмірна вага тварини. Власнику слід уважно ставитися до собаки, яка стала байдужою. Хода тварини, що змінилася, накульгування повинні насторожити господаря. Варто пам`ятати, що лікування суглобів полягає найчастіше у знятті больових відчуттів, тоді як вилікувати хворобу іноді неможливо.

Лікування та профілактика бліх і глистів у східноєвропейських вівчарок є обов`язковою умовою їх утримання. Кровососи не тільки докучають собаці, а й загрожують розвитком тяжких захворювань. Харчування цих собак обов`язково має бути збалансованим. Для цього слід підібрати такий раціон, який включатиме корисні речовини і мінерали. Східноєвропейські вівчарки дуже люблять натуральну їжу, із задоволенням їдять молочні та м`ясні продукти. У жодному разі не варто перегодовувати собаку, давати їй неперетравлювані продукти (кістки, особливо гострі). У тих випадках, коли собака харчується готовим сухим кормом, слід особливо чітко стежити за наявністю чистої води у її мисці. Одноразове годування може призвести до завороту шлунка та інших проблем із травленням.

Декілька цікавих фактів

  • Ці собаки неодноразово доводили свою перевагу перед іншими побратимами під час кінозйомок. Вони чудово підлаштовуються під сюжет фільму, що і робить їх настільки привабливими як актори. Послух та можливість долати труднощі – основні козирі східноєвропейських вівчарок.
  • Від себе хочеться додати один дуже сумний факт, який доводить відданість та розум цих собак. Мого батька не стало рано вранці 19 травня 2005 року – раптово зупинилося серце. Очікування швидкої допомоги та абсолютно дивний стан, коли ти розумієш, що зробити абсолютно нічого вже не можна, а усвідомлення горя ще не прийшло, застало мене та членів моєї родини зненацька. На той момент у сім`ї з 1993 року проживав Джеррі, вірний друг породи східноєвропейської вівчарки. Дивний той факт, що буквально через пару хвилин після смерті тата він почав так вити, що стало просто моторошно. До цього жодного разу за ним такого не помічалося – ні шум поїздів, ні сирени, ні салют не викликали у Джеррі занепокоєння та виття. Варто зазначити, що саме батько був улюбленцем собаки, його пес слухався беззаперечно. Буквально одразу після смерті тата наш друг втратив інтерес до життя, це було видно неозброєним поглядом. Ні смачна їжа, ні добре ставлення так і не змогли підтримати собаку. Джеррі важко захворів і незабаром помер, але ця східноєвропейська вівчарка назавжди залишиться в пам`яті та серці. Розумний, добрий і відданий, цей пес ніби став для мене взірцем дружби тварини та людини.